Лавра


Головна » Основні теми творчості Галини Зубченко » Лавра


Живопис – Лавра

Галина Олександрівна Зубченко знала про себе, що походить з священицького роду. Це знання було небезпечним для неї майже протягом усього життя. Мова про рід Скрипчинських по материній лінії. Художниця знала, що в роду Ганни Скрипчинської священики були в кожному поколінні. Якої давнини сягає історія священицтва Скрипчинських, Галині ніхто сказати не міг. Також невідомим лишається й те, чи був арештований або розстріляний хтось із родичів Галини Олександрівни. Про це в часи дитинства й молодості художниці мовчали з особливою обережністю.

Життя вело Галину Олександрівну своїми непростими шляхами – захоплення Карпатами, буремні часи відлиги 1960-х і “Клуб творчої молоді”, монументальний напрямок творчості. Тяжкі часи тотального контролю КДБ аж до розвалу СССР. Потім новий розквіт творчості художниці, адже Галина Олександрівна знову змогла їздити в Карпати. Тоді ж поновився й кримський цикл. Проте, необхідність певних життєвих і творчих узагальнень художниця почала відчувати ще з початку 1990-х. Окрім того, дочка художниці на той час уже підросла і не потребувала інтенсивної материнської опіки. Відтак Галина Зубченко набагато більше часу почала проводити в майстерні.

Майстерня художниці знаходилася у верхній частині Києво-Печерської лаври. З початку 1990-х поновилося богослужіння у церквах; церковний передзвін супроводжував день художниці. Ченці почали наповнювати своєю присутністю Лавру. Галина Олександрівна замислювалася над значенням прекрасного й божественного в житті людини й раніше, а з початку 1990-х вже вбачала цей зв’язок повною мірою. Улюбленим храмом художниці стала Покровська церква на Подолі.

Читати далі »